Попередження насильства над дітьми

Загальні питання жорстокого поводження з дітьми

Домашнє насильство над дітьми: його види та наслідки

Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоро­в'ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.

Фізичне насильство - нанесення дитині батьками чи особами, що їх заміняють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілес­
них ушкоджень, що вадять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування,
штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, ріди­нами, запаленими цигарками, у вигляді укусів і з використанням різних
предметів як знаряддя бузувірства. ,

Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання нар­котиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препа­ратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійного, не призначено­го лікарем), а також спроби удушення чи втеплення дитини.

У деяких родинах як дисциплінарну міру застосовують різні види фізич­ного покарання - від потиличників і ляпасів до биття ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Сексуальне насильство чи спокушання - використання дитини (хлопчи­ка чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сек­суальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти зі статевими органами. До сексуального розбещення

відноситься також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, справлення природних потреб.

Психічне (емоційне) насильство - постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людської гідності, звинувачсння її в тому, у чому вона не винна, демонстрування нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства відноситься також постійний обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віко­вим можливостям.

Зневаження інтересів і потреб дитини (нехтування) - відсутність належ­ного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, ме­дичній допомозі з боку батьків чи осіб, що їх заміняють, через об'єктивні причини (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) чи без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Зазвичай дитина-жертва зазнає одночасно декількох видів насильства. Так, сексуальне насильство на фоні інцесту неминуче супроводжується руй­нуванням сімейних стосунків та довіри в сім'ї, маніпулятивними стосунка­ми, а часто й залякуванням з боку кривдника, що кваліфікується як психо­логічне насильство. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погрози вбити або покалічити).

Одним із проявів жорстокого поводження з дітьми є також відсутність у жінки любові до дитини, коли та ще знаходиться в материнській утробі, тоб­то до дитини від небажаної вагітності, її, що ще нічим себе не проявила, вже не люблять, не думають і не піклуються про неї. Будучи емоційно відкину­тими ще до народження, такі діти народжуються передчасно удвічі частіше порівняно з дітьми від бажаної вагітності, вони частіше мають низьку масу тіла, частіше хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.

Насильство над дітьми можна класифікувати також за такими ознаками:

• залежно від стратегії кривдника: очевидне та приховане (непряме);
• за часом: те, що відбувається зараз, і те, що трапилося в минулому;
• за тривалістю: одноразове або багаторазове, що триває роками;
• за місцем та оточенням: удома - з боку родичів; у школі - з боку
  педагогів або дітей; на вулиці - з боку дітей або незнайомих дорослих.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітн­іших наслідків, але поєднує їх одне - шкода здоров'ю дитини чи небезпеку для її життя. Негативними наслідками для здоров'я є: втрата чи погіршення функції якогось органа, виникнення захворювання, порушення фізичного чи психічного розвитку. Зі 100 випадків фізичного насильства над дітьми при-близно 1-2 закінчуються смертю жертви насильства. Наслідками фізичного насильства є синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів: печ­інки, селезінки, нирок та ін. Потрібен час, щоб залікувати ці ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевну травму, психіку дитини, що постраждала від побоїв.

Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого поводження і неуважного ставлення до дітей.

До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а та­кож блювання, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно трясуть. Окрім вказаних ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється кро­вовилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексу­альну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді порушення, прагнення ку­дись утекти, сховатися, або ж у вигляді глибокої загальмованості, зовніш­ньої байдужості. Однак в обох випадках дитина охоплена гострим пережи­ванням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної неповноцінності.

Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяють­ся порушення фізичного і психічного розвитку дитини, різні соматичні зах­ворювання, особистісні та емоційні порушення, соціальні наслідки.